|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Наша кнопка
Обмiн кнопками
|
|
Крiзь призму тисячолiть доходить до нас велич багатьох християнських святинь.
Сяють багатством iсторiї лаври, монастирi й церкви.
Такою святинею на Прибужжi є Свято-Успенський Низкиницький монастир.
Важкi випробовування випали на його долю.
Часи пiднесення й розквiту, змiнювалися перiодом пограбування й занепаду, варварським
втор гненням польських унiатiв. А вже пiзнiше - плюндруванням радянських погромникiв.
У вирi лихолiть розгубилась iсторiя, втрачалися документи та архiвнi данi.
Та всупереч усьму, вiн виживав, оновлювався, нiколи не переставав виконувати свою святу мiсiю.
То, як дiючий монастир, чи як парафiальна церква - молитвою й богослужiнням,
а в перiод безбожної руйнацiї безмовним виглядом своїх стiн та хрестiв вiн проповiдував
Христа Воскреслого, нiс Євангелiє у серця людей.
Мiцно стоїть вiн нинi, цей осередок Православ'я, свiдок великої напруги духовних
сил i тихого чернечого подвигу, щирої, непрестанної молитви перед Богом, за весь свiт.
Величаво пiдноситься його п'ятиверхий храм на пагорбi, що на околицi молодого мiста.
на заповiдних землях с. Низкиничi iваничiвського району.
Вiн з особливою силою вабить до себе людей. Овiяний незбагненою таїною, що осягається,
коли торкнемося стiн його власною рукою, вдихнемо повiтря, що огортає цю святиню,
побачимо небо, котре вiками охороняє його, вслухаємося у величавий церковний передзвiн.
Це глибина незвiдана людським розумом, вона простягається за межi нашого земного буття, кличе нас у Вiчнiсть.
|
|
|
