|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Наша кнопка
Обмiн кнопками
|
|
|
Свято-Успенський Низкиницький монастир урочисто відзначив 360-ту річницю свого заснування
Насліддя великого державного мужа, визначного політичного діяча та дипломата Адама Киселя – чернеча обитель на Низкиницькому пагорбі, ось уже четверте століття несе світло Слова Божого у людські серця.
Святкування розпочалося Божественною Літургією, яку очолив Митрополит Луцький і Волинський Ніфонт. Йому співслужили: Високопреосвященнійші Варфоломій архієпископ Рівненський і Острозький, Сергій архієпископ Тернопільський і Кременецький, Августин архієпископ Львівський і Галицький, Антоній архієпископ Хмельницький і Шепетівський, Миколай архієпископ Івано-Франківський і Коломийський, Симеон архієпископ Володимир-Волинський і Ковельський, а також Преосвященнійший Єфрем єпископ Криворізький і Нікопольський.
Монастирське подвір'я ледве вміщало богомольців, яких зібралось в цей урочистий день кілька тисяч.
Цього ж дня святкував свій День Ангела господар торжеств Високопреосвященнійший Архієпископ Володимир-Волинський і Ковельський Симеон. Щирі слова вітання звучали в адресу архіпастиря.
Церковних нагород були удостоєні насельники, благодійники та меценати обителі.
Гості обителі були приємно вражені змінами, які сталися з древнім монастирем. Преобразився красень Успенський храм, виріс чернечий корпус, затишною та охайною стала територія навколо нього. Низкиницький монастир став справжньою окрасою нашого краю.
Після урочистої трапези святкування перемістилося в Палац культури міста Нововолинська. Урочиста частина розпочалася доповіддю намісника монастиря архімандрита Вікентія. Він яскраво окреслив історичний шлях обителі. 360 років її буття ніби промайнули перед очима присутніх.
"Нашому монастирю історично судилося, згідно з волею славного Адама Киселя, бути на лише обителлю молитви, але й форпостом Православ'я на західно-українських землях, осередком місіонерства та духовної культури, – зазначив у своїй доповіді архімандрит Вікентій, – всі ми розуміємо наскільки актуальними є ці завдання в теперешній час. Істини Православ'я ми намагаємося донести найперше молоді – бо за ними майбутнє Церкви і України".
Отець намісник подякував священноначалію, керівникам регіону, меценатам та благодійникам за підтримку та дієву допомогу у справі відбудови монастиря.
Далі із словами визнання та вдячності виступили представники місцевої влади. В промовах прозвучало, що Свято-Успенський Низкиницький монастир поступово перебирає на себе роль своєрідного духовного центру, стержня, навколо якого гуртуються шукачі духовності, інтелігенція, молодь. Вбачаючи в цьому провідну заслугу намісника монастиря, заступник Міського голови В. Д. Рожелюк нагородив архімандрита Вікентія Почесною грамотою міської Ради.
Після урочистої академії був даний святковий концерт. В дійстві взяли участь місцеві хорові колективи, хор вихованців Волинської Духовної Семінарії, камерний оркестр "Елегія", талановита молодь, аматори духовної пісні.
Ці торжества ще раз підтвердили, що нововолинці не байдужі до історії та духовності, що Православіє живе у їхнії серцях.
23 липня старовинний Свято - Успенський Низкиницький монастир, що незабаром святкуватиме своє 360 - лiття, зустрiчав великi святинi - Кровоточивий образ Спасителя, а також мироточивi iкони Божої Матерi i Святителя Миколая. На прохання намiсника монастиря архiмандрита Вiкентiя, їх доставила хранителька чудотворних святинь Антонiна iванiвна Єфiмова з села Державiно Оренбургської областi Росiї.
Велелюдний хресний хiд супроводжував Святинi вулицями мiста Нововолинська. Десятки тисяч людей мали можливiсть споглядати реальне чудо нашого часу - зкривавлений образ Господа, а також iкони, з яких дивним чином точиться благоухаюче Миро. З душевним трепетом та страхом Божим молилися люди, спiваючи духовнi пiснеспiви.
iкони були встановленi бiля стiн обителi. Безперервно, протягом цiлої ночи вiдправлялися молебни, не скiнчався людський потiк.
Пам'ятаючи слова Господа: "Душа Моя сумує смертельно; побудьте тут i пильнуйте зi Мною"(Мф. 26,38), християни залишалися весь час бiля iкон. Вночi вони стали свiдками чуда. Два нових кривавих потiчки з'явилися на обличi Господа. Вiруючi плакали i молилися дивлячись на рани свого Спасителя, просили прощення за свої грiхи.
Зранку 24 липня, пiсля Божественної Лiтургiї, Святинi обнесли навколо обителi i провели в подальший шлях по храмах України.
"Милосердний Господи i Спасителю наш, розiп'ятий на Голгофi за грiхи свiту, Ти i нинi кровотечею Образу Свого нас вiд сну грiховного пробуджуєш! Прости нам провини нашi. Благослови нас, землю нашу i рiдну Україну!"
ДОВIДКА
Перше чудесне явлення - образ Господа почав сильно благоухати та мироточити - трапилося 5 травня 1999 р. Власницi iкони, 63-рiчна Антонiна iванiвна Єфiмова i її дочка, 33-рiчна Ольга Володимирiвна Єфiмова iз села Державiно Бузулукського району Оренбурзької областi, помiтивши це, вiдразу ж повiдомили про побачене духовенству. Звiстка про мироточiння швидко рознеслася по Поволжю i Приураллю, у будинок потягнулися прочани. iкону стали запрошувати в рiзнi парафiї.
Антонiна Єфiмова, що стала вiдтодi хранителькою чудотворного образу, стала возити його для молитовного вшанування по парафiях i монастирях рiзних єпархiй Росiї. Деякi iкони пiсля того, як їх клали поруч з чудотворною iконою, самi починали мироточити. 5 квiтня 2000 р., у Велику середу, на поверхнi iкони (на лику i благословляючiй десницi, а потiм i на чолi) раптом почали з'являтися дрiбнi плями червоної рiдини, що поводилася як кров: згущувалася, згорталася i перетворювалася в струпи. У будинку Єфiмових вiдчувався запах кровi. Довiдавшись про це чудесне i страшне явище, самарськi священнослужителi негайно органiзували проведення вiдповiдної бiохiмiчної експертизи, що пiдтвердила припущення православних: iкона чудесним чином видiляє справжню людську кров. Гематологи навiть встановили групу кровi - IV, що збiглося з даними, отриманими їхнiми iталiйськими колегами, якi дослiджували Туринську плащаницю. Тим часом плями кровi, що спочатку були невеликими, ледве помiтними, швидко просихали i згущувалися, стали збiльшуватися в розмiрi, повiльнiше сохнути, а струпи, що утворювалися з кровi, стали утримуватися на дошцi довше.
Як зазвичай буває в таких випадках, чудотворнiсть образу пiдтверджується його цiлющими властивостями. За пiвтора року iкона вiдвiдала бiльш половини єпархiй Росiї та iнших країн СНД. i скрiзь до чудотворного образу молитовно звертаються багато хворих, вiдбваються численнi зцiлення.
|
|
|
)
)
)
)
)
