Святинi
Головна
 
Лiтопис
 
Фундатор
 
Святинi
 
Подiї
 
Бiблiотека
 
Фотогалерея
 
Подвip'я
 
Наша адреса
 


Наша кнопка


Обмiн кнопками


         На мальовничих пагорбах Захiдного Прибужжя, що на околицях мiста Нововолинська, стрiмко пiдносить у небо свої куполи Свято - Успенський Низкиницький чоловiчий монастир. Фортеця вiри!
         Ось, уже 360 рокiв вiн виконує свою святу мiсiю, пильно береже прадiдiвську вiру - Святе Православ'я.
         Древня обитель, подiбно до дорогоцiнного ковчегу, зберiгає в своїх стiнах безцiннi скарби - чудотворнi iкони та мощi святих угодникiв Божих.



         Список чудотворної Києво - Печерської iкони Успiння Божої Матерi.

Список чудотворної Києво - Печерської iкони Успiння
Божої Матерi.
         Ця iкона - одна з найдревнiших на Русi, найбiльша святиня Києво -Печерської Лаври. iсторiя цього Святого образу сягає 1075 року, коли вiн був перенесений у Київ з Константинополя, майстрами - будiвельниками Великої Лаврської церкви.
         Передання свiдчить, що у чудесний спосiб вони отримали цю iкону з рук Самої Пресвятої Дiви. Перед цiєю iконою молилися преподобнi Антонiй та Феодосiй i всi преподобнi печерськi.
         Ця свята iкона прославилася багатьма чудесами i зцiленнями, про що свiдчили коштовнi прикраси й неугасимi лампади, офiрованi вдячними богомольцями.
         Зазвичай, iкона знаходилася в Успенському соборi, над Царськими вратами в круглому кiотi, оздобленому дiамантами, звiдки опускалась на стрiчках. Пiд час важких випробовувань та в свято Успiння Пресвятої Богородицi iкону бережно знiмали зi звичайного мiсця та обносили навколо храму.
         Одного разу в 1677 роцi її обнесли навколо мiста, що звiльнило Київ вiд нашестя турок i татар. У часи лихолiть iкону надiйно ховали в безпечному мiсцi.
         А ось у страхiтливi часи войовничого атеїзму, оригiнал iкони зник, але залишилося кiлька її точних копiй, через якi теж подаються вiруючим ряснi токи Божої благодатi.
         Одну з таких iкон, з благословiння священноначалiя Української Православної Церкви, найдревнiший монастир Київської Русi Печерська Лавра, передав у довiчний дар Свято Успенському Низкиницькому монастирю. 21 жовтня 2001 р. iкону з урочистим хресним ходом було перенесено в монастир.
         Знаходиться вона над Царськими вратами Успенського храму i опускається для поклонiння вiруючих. Кожен день у Низкиницькiй обителi розпочинається братським молебнем перед чудотворним образом, пiд час якого насельники монастиря просять благословiння у Богоматерi на працю наступаючого дня. Щосуботи вiдправляється молебень з акафiстом Успiнню Пресвятої Богородицi.
         Цей образ - один з найбiльше шанованих святинь обителi, а молитовне заступництво Пресвятої Богородицi завжди вiдчутне.
         Днi святкування: 28 серпня - Престольне свято обителi; 21 жовтня - День перенесення iкони.



         Ковчег з частинками святих мощей преподобних отцiв Києво - Печерських.

Ковчег з частинками святих мощей преподобних отцiв Києво - Печерських.
         Святi преподобнi отцi Києво - Печерськi - це свiточi християнських чеснот, тi що постом i молитвою, кривавим потом та сльозами, утвердили Православну вiру та духовну культуру на нашiй землi. Вони у своєму життi втiлили Євангельський iдеал, подвигом здивували свiт i були прославленi Самим Богом.
         Змiст шанування святих у Православ'ї полягає не в обожненнi людей, не у вiддачi творiнню слави, яка належить Творцевi. Власне, всi святi були такими ж, як i ми, людьми: жили на цiй землi, вирiшували подiбнi до наших проблеми. Але їхнiй подвиг та їхня винятковiсть у тому, що вони живо вiдгукнулися на поклик Христа, полюбили Бога понад усе i засвiдчили цю любов благочестивим життям, милосердям до людей, а деякi навiть мученицькою смертю. " Тих, хто Мене прославляє i Я прославлю" - говорив Христос. i дiйсно, вiддавши самих себе цiлком i повнiстю у послух волi Божiй, святi угодники сподобилися надзвичайних дарiв Господньої благодатi i сила Божа дiяла через них.
         Деякi iз святих отцiв мали дар зцiлення, iншi прозорливостi, передбачення майбутнього, духовного керiвництва душ, що заблукали.
         Любов до Бога неможлива без любовi до ближнього - i тому душi святих полум'янiли бажанням допомогти тим, хто страждав, полегшити їхнiй бiль, вгамувати спрагу. Ця безкорислива допомога не припиняється з їх вiдходом у вiчнiсть - вони й понинi моляться за нас, допомагають усiм, хто звертається до них.
         Святi останки праведникiв шануються згiдно з Святим Письмом. Пророк Давид пише, що Господь береже кiстки праведникiв i ,що жодна з них не сокрушиться (Пс. 33,21). Бог не дозволить святому Своєму "побачити тлiння" (Пс.15,10), бiльше того - "Процвiтуть костi їх"(Сир. 46,14). Про святого пророка Єлисея Сирах говорить, що вiн наповнився Духом Святим i що "пiсля смертi його пророкувало тiло його"(Сир. 48,12).
         Непрестанною молитвою i подвигом преподобнi отцi оселили в своїх душах Бога, ставши храмами Святого Духа (iКор. 6,19), а тiла їхнi, що сяяли святiстю за життя, пiсля смертi стали невичерпним джерелом благодатної допомоги.
         Преподобнi i богоноснi отцi Києво - Печерськi - земнi ангели i небеснi люди, наставники вiри та взiрцi благочестя. Вони - благоухаюча жертва, принесена нашим народом до Престолу Божого; дорогоцiннi дiаманти, якими Україна оздобила корону свiтового християнства.
         Ковчег, з частинками їх святих мощей, з ласки Божої, по благословiнню Предстоятеля УПЦ Блаженнiйшого Володимира, Митрополита Київського i всiєї України, був переданий у святу обитель з Києво - Печерської Лаври 21 жовтня 2001 року. Встановлений вiн в Успенськiй церквi монастиря i завжди вiдкритий для молитви i поклонiння всiм християнам.


Iкона з часткою мощей святителя Миколая Чудотворця.
Iкона з часткою мощей святителя Миколая Чудотворця.
         Великою святинею Низкиницької обителi є шанована iкона св. Миколая Чудотворця.
         Святитель Миколай - один з небагатьох святих Церкви Христової, якого шанують не тiльки усi християни, але й iновiрцi.
         Вселенський святитель i Чудотворець Миколай втiлив у собi майже усi можливi для людини на землi чесноти i цими чеснотами сяє християнському свiту. Майже 17 столiть минуло з тих пiр, коли жив на землi святий Миколай, та незважаючи на це, вiн i нинi для усiх живий. Вiн чує кожне людське прохання i благодаттю, дарованою йому вiд Бога, незволiкаючи виконує його. Святитель Миколай завжди поруч з тими, хто плаче i скорбить, з хворими та вбогими Вiн допомагає людям на сушi i на водi, в темницях та лiкарнях. Вiн допомагає кожнiй сiм'ї i кожнiй людинi, що призиває його святе iм'я. Вiн допомагає Церквi та суспiльству.
         До низкиницької iкони св. Миколая пiдходять богомольцi з особливим душевним трепетом та благоговiнням, адже в iконi зберiгається часточка його святих мощей.
         Святитель Миколай Чудотворець Часткою мощей своїх присутнiй в Низкиницькiй обителi не залишає її i своїм небесним заступництвом.



         Iкона з часткою мощей Святого праведного iоана Руського Сповiдника.

Iкона з часткою мощей Святого праведного iоана Руського Сповiдника.
         Великим духовним скарбом для братiї та прихожан Свято - Успенського Низкиницького монастиря є шанована iкона з часткою святих мощей iоана Руського, що зберiгається в Успенському храмi обителi.
         Святий праведний iоан родом з України, через що греки й назвали його Руським. Народився вiн пiд Полтавою, десь приблизно в 1690 роцi. В юнацькому вiцi призвався в армiю Петра i. Пiд час Турецької вiйни 1711 року потрапив у полон.
         На цей час Туреччина переповнювалася незлiченними руськими полоненими, якi стогнали пiд виснажливим ярмом неволi. Для полегшення своєї долi, багато з них зрiкалися вiри Христової та ставали мусульманами.
         Праведний iоан був iншим. Вихований у првославному благочестi, вiн дуже любив Бога i вiру своїх батькiв. Саме через це викликав до себе люту ненавiсть та презирство туркiв. Вони над ним дуже знущалися. Його били, плювали в обличчя, спалювали волосся й шкiру на головi, кидали в навiз i нарештi змусили жити в стайнi серед коней.
         Та дарма, iоан не звертав уваги на сморiд i топiт коней. Вночi стайня наповнювалася молитвами святого, а сморiд перетворювався на дивне благоухання. Вiн молився, годинами стоячи на колiнах, спав зовсiм мало, постився, бiльшiсть днiв, споживаючи лише хлiб i воду. Єдиною втiхою у життi iоана були богослужбовi пiснеспiви, якi вiн знав налам'ять i постiйно наспiвував.
         Часто вночi вiн ходив до церкви святого Георгiя, яка знаходилась на вершинi гори, неподалiк вiд дому господаря. В час, коли стихало все довкола i всi засинали, до неба линула тиха, щира молитва святого, за рiдну землю, ближнiх, друзiв своїх та ворогiв. Щосуботи iоан причащався Святих Христових Таїн.
         Своїм смиренням та лагiднiстю iоан заслужив повагу iновiрцiв i взiрцем для християн.
         Спочив блаженний 27 травня (9 червня) 1730 року, у вiцi приблизно 40 рокiв.
         Шанування святого розпочалося вiдразу пiсля його смертi. Мощi його абсолютно нетлiннi й благоухають. Вражають величчю чудеса, що вiдбуваються заступництвом святого iоана в наш час. Десятки тисяч людей приходять до його мощей. Древня iкона, що знаходиться поруч увiнчана безлiччю прикрас, кожна з яких є подякою й свiдченням про чудесну помiч.
         Молитвами Святого праведного iоана Руського Сповiдника багато людей звiльняються вiд тенет наркоманiї, пияцтва i психiчних хвороб. Свiдчення тому - чисельнi офiри бiля iкони та записи у хронiках храму.
         У хворобах, скорботах та життєвих негараздах звертаються християни до заступництва святого iоана, та отримують помiч вiд Дивного у святих Своїх Бога.
         День пам'ятi св. Праведного iоана Руського Сповiдника - 9 червня.
 
Сайт создан в системе uCoz